Інколи ми мізерні і пусті, Ми благаємо – пусти, У ночі. Інколи ми сідаємо в авто, Відчиняємо вікно, Все одно.
Та на третій хвилині хмільної пісні Зникають останні контури міста, На третій хвилині я бачу вітер, Я чую колір зеленого лісу.
Я втрачаю рівновагу, Коли у небі лунає твіст, І розпромінені водоспади Мене підносять вгору й вниз, А потім згадую, згадую Пісню to fall in love, fall in you, Та не тому я люблю веселу зелену фею. У-у-у Я люблю, Я її в ночі знайду, У-у-у Я люблю І ніколи не звільню.
Інколи ми безмежні і легкі, Ми на крок від істини, Не впусти. Інколи ми сідаємо в авто, Відчиняємо вікно, Знов і знов.
Бо на третій хвилині хмільної пісні, Зникають останні контури міста. На третій хвилині я бачу вітер, Я чую колір зеленого лісу.
Я втрачаю рівновагу, Коли у небі лунає твіст, І розпромінені водоспади Мене підносять вгору й вниз, А потім згадую, згадую Пісню to fall in love, fall in you, Та не тому я люблю веселу зелену фею. У-у-у Я люблю, Я її в ночі знайду, У-у-у Я люблю І ніколи не звільню.