Звичайний день, звичайний я,
звичайна пісня ця моя
Вона пливе, і я живу
звичайне це життя
Прийшов додому, знов один,
так, сам собі я господин!
Хоч лізь на стіну,
та іду виносити сміття
А – завтра знову люди, місто
І наче все це має зміст
Але до чого далі жити?
І каменем під міст
ПРИСПІВ
Це – життя!
2. Було кохання, щастя було
Одного дня це все минуло
Лишився біль, страшний неспокій
Але і це – життя
Забути тебе?! Що ж, я зможу!
В полум’ї сльоз нагрію ножа
Удар – і вже нема любові
Та щось не так, як жити далі?
Ось біль пройшов, немає жалю
Немає сльоз, пісень немає
І постріл, крик, нема печалі
ПРИСПІВ
Майбуття
3. Сонце без неба
І діти грають у війну
Тепла нам треба
Бо ми забули про весну
Замерзла кров
До грудей сонце притули
Якщо любов
Жива то й ти живи
ПРИСПІВ
Це – життя!
Майбуття!
Люблю тебе, життя!!!
Das Zibldan еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2