Помірковане буття Вводить душу в забуття, Небажання нових дій Віддаляє світ надій. Сутінковий тихий час Наближається до нас, Він звільняє всі думки, І рветься розум на шматки.
Не втримати в собі Приховані бажання, Свідомість не надасть Влучних порад. Впродовж всього шляху Безглузді сподівання На зваженість думок, Це - світ твоїх відрад.
Залишаючи мораль, Втратиш вмить нудьгу й печаль. Не уникнути спокус, Хоч і суперечить глузд. Від обов’язків звільнись Й до жаги життя звернись, Відпусти свої думки, Задовільнивши всі смаки.
Не втримати в собі Приховані бажання, Свідомість не надасть Влучних порад. Впродовж всього шляху Безглузді сподівання На зваженість думок, Це - світ твоїх відрад.