Помірковане буття Вводить душу в забуття, Небажання нових дій Віддаляє світ надій. Сутінковий тихий час Наближається до нас, Він звільняє всі думки, І рветься розум на шматки.
Не втримати в собі Приховані бажання, Свідомість не надасть Влучних порад. Впродовж всього шляху Безглузді сподівання На зваженість думок, Це - світ твоїх відрад.
Залишаючи мораль, Втратиш вмить нудьгу й печаль. Не уникнути спокус, Хоч і суперечить глузд. Від обов’язків звільнись Й до жаги життя звернись, Відпусти свої думки, Задовільнивши всі смаки.
Не втримати в собі Приховані бажання, Свідомість не надасть Влучних порад. Впродовж всього шляху Безглузді сподівання На зваженість думок, Це - світ твоїх відрад. __
Умеренное бытия Вводит душу в забытье, Нежелание новых действий Отдаляет мир надежд. Сумеречный тихий час Приближается к нам, Он освобождает мнения, И рвется ум на куски.
Не удержать в себе Скрытые желания, Сознание не предоставит Точных советов. На протяжении всего пути Бессмысленные надежды На взвешенность мыслей, Это - мир твоих отрада.
Оставляя мораль, Потеряешь моментально скуку и печаль. Не избежать соблазнов, Хотя и противоречит смысл. От обязанностей Освободись И до жажды жизни обратись, Отпусти свои мысли, Удовлетворив все вкусы.
Не удержать в себе Скрытые желания, Сознание не предоставит Точных советов. На протяжении всего пути Бессмысленные надежды На взвешенность мыслей, Это - мир твоих отрада.