Вода, прозора, мов дзеркало його мрії, Тихо стікає до вогню, який ще гріє Душу, і в серці звучить та мелодія осені. Листя злетіло й нема йому сну щоночі, Та повернути минуле навряд він схоче, Й вітер лише нагадає мелодію осені.
Помилок він не робив, але сумніви як Тіні його оточили, і світ повіяв Теплом тієї, що чує мелодію осені. Пройдуть роки за роками і все минеться, Та незабаром вже нове життя почнеться, Але лунатиме завжди мелодія осені.
Осіння мелодія – відчайдушний звук. Осіння мелодія, звільни від мук! Осіння мелодія – без зайвих слів. Осіння мелодія… Він завжди чує цей спів.
Вода, прозора, мов дзеркало його мрії, Тихо стікає до вогню, який ще гріє Душу, і в серці звучить та мелодія осені. __
Вода, прозрачная, как зеркало его мечты, Тихо стекает к огню, который еще греет Душу, и в сердце звучит та мелодия осени. Листья взлетело и нет ему сна каждую ночь, И вернуть прошлое вряд ли он захочет, И ветер лишь напомнит мелодию осени.
Ошибок он не делал, но сомнения как Тени его окружили, и мир подул Теплом той, что слышит мелодию осени. Пройдут годы по годам и все пройдет, И вскоре уже новую жизнь начнется, Но звучать всегда мелодия осени.