Погравшись ніби в кохання Ти залишаєш мене на самоті І моє єдине бажання Опинитись скоріш в забутті
Щоб забути все, що було Все, що снігом замело Все, що примушує страждати
Я ніколи не буду чекати
Я звільняюсь від твоїх очей Та не забуду смак наших ночей Їх п’янку та солодку втому Я один повертаюсь додому
Я ковтаю солодкий чай Щастя не буде, пробачай Все, що примушує страждати
Я ніколи не буду чекати
Поверни мені мою волю Влаштувати власну долю Щоб про тебе все забути Кого-небудь ніжно пригорнути Покохати як тебе пізнати Своє серце вночі дарувати Щасливим бути про тебе не чути Та нарешті спокійно заснути
Все, що примушує страждати Я ніколи не буду чекати