Коли не попутний, а в обличчя дує вітер Починаєш розуміти, ким ти є у цьому світі Коли затягують в сіті всі ті хто був опорою І не моєю рукою пишеться моя історія Знову ступаю в болото, як би не продумував кроки Бо понту з туза в рукаві, якщо у долі джокер Знаю, що життя повне сюрпризів, але прошу Коли буду падати до низу-дайте парашут Чуєш, нафіга мені потрібен такий екстрім Я і не згадую той день коли тебе зустрів Сам не розумію, як я повірив... цій істоті у шкірі благародного звіра... Спочатку було все та навіть сонце з часом гасне І наше згасло, якось навіть дуже передчасно І час знов-єдині ліки і єдиний френд... Не те кіно, не ті актори, не happy end...
Не питай що сталось зі мною, дивись по очах як я в тобі і радість колись і печаль помічав пий чай по ночах і як завджи дивися фільми про те як дитяча любов доходить до весілля там все довго аж до гробу а я не вірю в цей гон Побудувати щастя не хватило кілька цегол І тільки цього дня зрозумів: досить пригод нам Ми де діти і знаєм що причина розриву не погода Я не казав цього раніше та тепер говорю: стоп Я вірю в бажання загадане на зорі а ти в гороскоп Ти вірила людям, я знав що вони потворний скот ніхто не подав руки коли ми падали на дно з висот Ми віддаляємось і це вже незворотній процес говорили довго про це, не подарує жоден процент Доля на щасливе майбутнє, ти знаєш добре це Принци приходять тільки до принцес...