В дитинстві татка не було а брат замало за поліно брався Я коліна не ставав бо полінувався Моя країно, слався, хоч ти горіла зла вся Я не змарнів, не здався, наш спів поміж руїни слався Дурниць я сувої накоїв Це все дівиці і гори напоїв Я не п'яниця, якої такої?! Моя світлиця - повний зброї і крові покоїк Мене москаль лякає люттю, тю! Сиджу на присьбі і палю тютюн Ковток, як море, пізнавши скруту дюн Плюю і йду. Ти плачеш мила? у-тю-тю Моє життя пішло коромислом І клята скрута горло стисла Мене під суд вестиме скоро пристав Кричу у дзеркало: йди геть зі своїм хворим хистом
Ну звісно я з лісу селюк і шлю вам свій злісний салют Я дійсно на вістрі стою, мій бізнес - це пісня з кают Клятих галер. Від них тобі втікати б, але Запізно і я в тобі свого біса вселю Моє життя занадто швидкоплинне Тож я чекаю як блискавиця в шибку блимне Бо це життя занадто сміховинне Воно нагне тебе й пихату пику з віком вимне Вибили всі кляті мізки, хоч різ без батька й різки Та якщо падав то падав з тріском Нам би забави там де протилежна стать і віскі Проте переспати є з ким а спати ні з ким Колись я може кану в ті Канни, в набитий катер дівками Та поки кишені кляті з дірками Картаю карму роками Вирив в грудях кратер руками Вирвав те, шо там було і вклав туди чотирикамерний камінь