Мені б сховатися у просторі твоїх долоней Заснути тримаючи в своїй руці Твоє волосся, немов густе та хмільне поле Я там сплю. І бачу, ці почуття не охолонуть
Я змушу вірити у краще Навчу читати по зіркам у небі Ти пам’ятатимеш то надзвичайне явище Що відкрив і подарував я тобі
Нехай кордони не роблять суму в серці твоїм Цей час, він швидкоплинний як ріка у повінь Один ніколи не збагне, як добре двоїм І поки поруч я, то божеволій