немає в світi нічого ідеального.... все зводиться на нуль в стані екстримального... ніхто не бачить світ цей твоїми очима..... ти для них усіх ти просто є сіра людина.... вони ж бо як підбулі кидаються на хаскі..... а ми побиті долею потрибуємо ласки.... моделі краски...коляру такого... щоб приховати біль від кожного такого слова... що не лікує...розриває з середини.... рутину цю що зветься мабудь людина... бато пережито..... багато ще треба..... ти набирайся сил тобі це зараз треба.... такі як ми мабудь загублені в світі... соціальний мереж та всяких там твітів... не в полі квітів де гинуть зараз солдати..... я воїн слова мабуть трохи пихатий... тобі пишу мій друг.... ти знаєш про що я ...... цей свій лихий є а ми як ізгої... латаєм серце... яке помирає..... глибоко в душі десь там страждаєм... давай згадаєм усе з самого початку... як починалось всі наші диво-глядки..... людські накладки....та виликий брак часу..... для них усіх ми вантах....з назвою....fatum...