Від роду 23 мені... я пишу вірші..... я не співак відомий ..... я репер так на дні..... проходять дні.... летять години що хвилини... слова свої пишу.... просто я людина.... я розумію що комусь я не по нраву.... та ви не слухайте мене .... це ваше право..... я тут пишу.... бо серце все так відчуває..... колись мовчу..... страждаю, спогад забуваю.... кохаю істено я до нестями..... слова лягають на папір.... як хвилі цунамі... скажу вам прямо... надоїло вже мовчати..... що коїться в мене..... я привик писати.... давай не будемо.... стояти і мовчати.... ходити десь по колу голосно думки читати... давай не будем все це мила забувати.... бо сльози на папір....все це будуть роз'їдати..... карати будем ми лише себе.. бо хто ще винен іде по тратуару шосе..... давай не будемо.... а просто будемо мовчати когось любити про когось забувати....