Ти кажеш, що він далеко, Ти кажеш: – На чужині, Ти кажеш: – Життя нестерпне! Я відповідаю: – Ні! Допоки живеш, Марічко, Най вільно душа співа. Життя, як прозора річка, Течуть, як вода, слова.
Приспів: Не плач, Марічко, не плач. Не плач, серце не край. Не плач, Марічко, не плач. Співай, Марічко, співай! Не плач, Марічко, не плач. Співай, Марічко, співай!
Ти кажеш, що вчора вкрала. Не красти ж сьогодні – гріх. А потім вірші писала Й молилась за нас за всіх. А ранок – то був кохання І розчарування час. Казала собі: – Востаннє! Та все знову раз-у-раз.
Приспів
Марічка і Магдалина – На зле повелось обом. Марічка і Україна Край шляху стоять разом. Чекають та й виглядають, Чи краще іде життя. Замислилась і не знаю, Здалося вона – то я.