Я пам'ятаю цей жахливий день коли тебе нестало І з того дня пройшло уже часу немало Сімнадцятого червня дві тисячі сьомого року Я втратив друга назавжди, я потерпів розлуку Люди скажіть за що, чому сувора доля І все було б інакше, була б це моя воля Та час не повернем назад, це неможливо Та в моєму серці ти завжди живий, і це важливо Дімон, ти не забутий, тебе я пам'ятаю Серце і душу в цих рядках я залишаю Та смерть не роз'єднала нас, я точно знаю Що ти живий доки тебе ми пам'ятаєм В пам'ять про тебе фотографії ми бережемо І знаєм ти попав не в пекло, а на небо Ти був достойний того, щоб попасти в рай Діма, ти не забутий нами, так і знай!
Ей, слухачі, зараз я до вас звертаюсь Свої думки вам передати намагаюсь Близьких і рідних бережіть, не втрачайте І тих кого немає з нами пам'ятайте! Ей, слухачі, зараз я до вас звертаюсь Свої думки вам передати намагаюсь Близьких і рідних бережіть, не втрачайте І тих кого немає з нами пам'ятайте!
З дитинства були разом і труднощі долали І те що разом сила завжди ми пам'ятали Нас доля роз'єднала, а смерть добила в спину Скажіть мені лише, блядь, хто у цьому винен Так різко обірвалась струна твого життя Але у нашому серці тобі небуде забуття Ти снився дуже часто мені у снах моїх Я всіх їх пам'ятаю і ніколи не забуду їх Три роки вже минуло як тебе нестало І сліз було пролито над могилою немало Так тяжко усвідомити що тебе нема Та наші роки дружби промайнули не дарма Я дивлюся на небо і згадую тебе Я сумую за тобою і це головне Ти нас покинув рано, життя ти не дожив Та в душах своїх друзів великий слід лишив
Ей, слухачі, зараз я до вас звертаюсь Свої думки вам передати намагаюсь Близьких і рідних бережіть, не втрачайте І тих кого немає з нами пам'ятайте! Ей, слухачі, зараз я до вас звертаюсь Свої думки вам передати намагаюсь Близьких і рідних бережіть, не втрачайте І тих кого немає з нами пам'ятайте!