DonkA - Небо ридма спалахує зорями | Текст песни

• Тексты песен
• DonkA
• Небо ридма спалахує зорями

Небо ридма спалахує зорями,
дерев’яніє та розкочегарюється
полум’ям червоного заходу.
Опадає пожовклими листами,
Та закручується в трикутних зорях чарівного Граалю.
Ти йдеш далекий, близький, золотавий,
Немов та квітка, немов ті очі у Полоза – карі,
Але з проблиском золота та зміїної цікавості. С каплиною докору, жалю,
Лукавості, але з безмежної добротою.
Усе повертається: літо за зимою, весна за осінню,
А дощі, якими ти нагородив мій світ ллють не перестаючи, поливають пересохлу кірку мого дихання. Молитва у небо, ода, чи гімн незавершеним справам - адовище міста, що заволокло нас обох у свої металеві обійми закріплює, не дає вирватися, дмухнути на кайдани, розтопили добром, розплавити кислотою біль. Тікаючи, пам’ятай мене.
Чіпляючись за карнизи немов за виступи гір, долаючи перепони, руйнуючи всілякі забобони, оберігаючи своє, таке чисте серце та незатьмарені похіттю, чисті відчуття – бережи їх. Не дай рамкам сірих будень з’їсти їх. Не дай розтопили. Бо ти є найчистіша людина у відомих мені світах.