Я ніколи не забуду тебе, у буденності сірих днів Рана на серці не заживе, хто б її окрім тебе не грів Знову награваю сумний мінор, а у голові лиш ти І гітарних струн перебор, знову змушує йти
До твого дому де я під вікном Кожної ночі беріг твій сон Слухаючи музику темноти Я відчував, що десь поруч є ти
І я просив допомоги у Бога, я так хотів Щоб була спільною дорога, серед сотні шляхів Серед тисячі слів, жодного не зміг знайти Щоб почуття не зруйнувати, а зберегти І спалахнули мости серед покрову ночі Тому заплющила ти, свої прозорі очі Вітер тихо шепоче, розганяючи дим А я іду сам, один