Dragobrath - Blazes of Starlit Firmament | Текст песни

• Тексты песен
• Dragobrath
• Blazes of Starlit Firmament

"Ой, Ти викриши, викриш вогонь;
Камінь в камінь бий кремінь палаючих зорей...
Спалахами безодню ночі засвіти –
Нескінченності вічність тим вогнем запали! Спали її!!! СПАЛИ!!!!

Запали небосхил зірок полум'ям!
Запали! Хай горить височінь нічна!
Горить! Холодне їх полум'я –
Гризе ночі край чорний... Запали його! Запали!!! Запали зоряним полум'ям!!!!"

Заклинали-кричали ліси,
Бормотали печерами гори,
Стогнали, хрипіли, ревли старі пні –
До Місяця, в хмарах похованого...
Шепотіли болота і мохи їх,
Що задуху топили у холоді сутінок...
Похитнулося тускле повітря бліде
Серед неба зграї хмар-воронів...

Оживали й хрипіли навіть пні неживі,
Під землею спліталось трухляве коріння їх,
Рухалося усе навкруги –
З гуркотом сунулось замшіле каміння...

Ворухнувся похований Місяць блідий,
Крізь саван із хмар ножем прорізався,
Відбивався від мороків-воронів...
Вибивав кременем іскри зоряні...

...Запалав Небосхил нічний...
Полетіло вороняче пір'я опалене –
Його вітер погнав на болота лісні...
Розійшлися хмари, поранені спалахами...

Серед сморіду дрягов у пір'я
Чорне – мороки огорталися...
Забивалися під коряги у мохи –
Скоріше у сирість ховалися...

У безодні нічній на шибениці
Вітри колихали Місяць.
Йому колискову співали
Зоряного Небосхилу Спалахи.

Dragobrath еще тексты