Вилазьте, укажіться но мені
Стаї почорнілі, порохами вкриті
Кори діти гилі
Укриті у подолі глистя
Заграйте мі на сурмах вітру
Трембітайте мі в старії смереки
Вовкулаків кігтів шляхи
У травах незарослі рани
Водограєм гадів лийтеся ріками
І розморених на сонці їджте
Ба, не жаліте мої теплі руки,
Та підіте, лиш щурів сі ловіте
Доки ви тут є
Мене не узрить птах
Мене не вчує звір
Та жалива не досягне
День йде, день йде
Ніч повзе, гад повзе
Молоко трав п’є
Тут я не є.
Де ж мої очі,
Де мої зіниці сліпі
Узрів б я стежин зарослих шляхи
Узрів би я гадів послід
Де ж ви мої долоні
Зачерпнув би я вами напиться
Із рос що на травах
Від ранку жили
Де…
В землі….
Dragobrath еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2