Надзвичайний день, Я потрапив у полон твоїх очей, Неначе в клітку сірий птах. Я розпрощався з пустотою сумних ночей, Бо ти з'являєшся у снах. А потім зникаєш, Неначе сніг, що тає по весні, Неначе зірка в світлу мить. Мабуть ти не знаєш, Що душа тепер належить не мені І зовсім зникла моя сприть. І тихо б'ється моє серце, Бо кохання його гріє. Мабуть важко розуміє, Досі, цей надзвичайний день.
Надзвичайний день, Як знайти тебе не знаю але йду Ніщо не зможе зупинити. Я не у сні, а на яву тебе знайду, Потрібно все це зрозуміти. І дико б'б'ється моє серце, Бо кохання його гріє. Мабуть важко розуміє, Хто ти є?
Моє ти сонце, обдаруй мене світлом. Я не знаю, що це, я підхоплений вітром, А ти десь поряд, бо зовсім тепло навкруги. А я навпаки.