Посіяли гайдамаки В Україні жито, Та не вони його жали. Що мусим робити? Нема правди, не виросла; Кривда повиває - Розійшлися гайдамаки, Куди який знає: Хто додому, хто в діброву, З ножем у халяві, Жидів кінчать. Така й досі Осталася слава. А тим часом стародавню Січ розруйнували: Хто на Кубань, хто за Дунай, Тілько і остались, Що пороги серед степу. Ревуть завивають: "Поховали дітей наших І нас розривають". Ревуть собі й ревітимуть — їх люде минули; А Україна навіки, Навіки заснула.
[English translation:]
Haydamaks had sown wheat in Ukraine, but it was not them, who reaped it. What should we do? There is no truth, it has not grown; Falsehood rules – haydamaks had dispersed in all directions: somebody to the home, somebody to the forest with a bosomed knife to kill jews. Till now there is a such glory. At that time the ancient Sich was been destroyed: Somebody had gone to Kuban, somebody to Danube. Only river thresholds remained among steppe. They cry and howl: "Our children had been buried and we are torn." They are howling and will howl – People passed them; And Ukraine forever, forever had fallen asleep.