Мов ржею вкриті дерева, мов смертю зв’ялена трава (Це осінь!) землі... (Ох, осінь!..) Мов діти плачуть та квилять, що в чужину кудись летять. (Сумно... Ох, це осінь...)
В далекий край, в незнану путь плачі, квиління понесуть. (Це осінь!) І тут журба, і тут жалі, І ржаве листя по землі... (Заспано... Осінньо...)