Епосі Нескорених Поетів (To The Epoch Of Unbowed Poets) (A Furrow Cut Short (Борозна Обірвалася / 2015)
Надійде день такий: гранітна постать Долі На шляху виросте не скінченім твоїм, Торкне твоє чоло і присудом твердим Затримає тебе в своїм нещаднім колі.
Далеко — синь, огонь, і заграви, і дим, Червоний рев стихій, безкрай жаги і волі, Та лиш свій хижий зір вдалі, на видноколі, До воза запряжеш у шику бойовім.
Коли почуєш ти, як, горду і нап’яту, Скоряє міць твою кам’яностопе фатум, Як кришиться твій крок,— душі останній крик
Пошли туди, де мчать шляхи, тобі не дані, Та де прогуркотять колись ще — вір! — на грані Комоні мрій твоїх у запрязі квадриг.