Твій листок золотого клена Вже намок - він не летить до неба. Вже не так, як кожну мить, кричать вірші, співає дощ... Вже не так, як кожну ніч, мовчать пісні, ковтають... Сердце вкрала...
Вже не сам... я навіть не з тобою. Вже не сам... І випив лишнє з моря. Вже не сам... Як захлинувсь я з горя. Вже не сам... Я вже не сам.
Я не Бог, і навіть не ікона. Ти моя, а не спішу додому. Вже не так, як кожну ніч, кричать вірші... малює сніг. Вже не так, як кожну ніч, кричать пісні, співають... Серце вкрала.
Вже не сам... я навіть не з тобою. Вже не сам... І випив лишнє з моря. Вже не сам... Як захлинувсь я з горя. Вже не сам... Я вже не сам.