В мене не залишилось більше слів.
Їх тепер немає зовсім.
Пробач якщо тебе я не зрозумів,
Пробач мене, за довгу осінь.
Лиш би назавжди залишитись,
в ніжних обіймах твоїх.
З тобою ніколи не журитись.
Без тебе жити я б не зміг.
Без світла в кімнаті дуже темно.
Його вже давно тут нема.
Для чого нам жити так даремно.
Коли у наших серцях зима.
Напевно з нами так повинно бути.
Так сталося, не так як хотів.
Нам вже цього ніколи не забути,
Не забути цих сказаних слів.
Edvard еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1