1)Просить пробачити він за те, що ходив на ліво, За те, що зраджував в думках, а говорив тобі мило, Хоч на душі йому важко, але життя це не казка, І знаєш серце помилок багато, каже нам завжди, І зараз на душі, йому важко так як і тобі, І лає Бога він за те, що сталося так в житті, Та не обдумавши творить ці проблеми знов, Які на далі можуть вийти, йому в серця вени. Но. Ти ж розумієш сама, що серце, як той птах, Своє кохання роздає усім, неначе літак, Але той вертоліт, може серце розбити, І після того наробить, проблем для людей великі, Той хлопець неначе ловелас, який бродить в борделі, Щоби знати собі дівчину, і тепер пробути ніч із нею , І потім радіти він вже буде, лише не з тобою, І піде він на завжди, від тебе дитино.
(приспів) Ось яка вона зрада, у вашому кохані, А він казав, що буде навік з тобою, аж до визнання, І як в ліжку переспить, він з тобою разу за 3-чі, Забуде хто ти така, і нащо в світі сим, нині..
2)Пройдуть місяці, і він забуде за це, А твоє серце, ще буде пам’тати, все те, Що тоді, на той час у вас в двох було, Як було тепло на серці, і в душі добро, Але тепер уже в вас двох, минув той час, В якому можна було згадувати вдвох, ті слова, Які тобі він говорив, а таяла в руках, А зараз ті ж самі руки зажимаються в містах. Тож не журись, відомсти йому ще гірше, І в нього на очах поцілуйся з кимось сильніше.