(Прискорення) ВІДЛЮДНИК 1.Я така людина давно відділився від вашої стаї Напевно наївно вірю добро досі ж у пошуках раю Чому світ такий ?Чому я страждаю?(затяни) Але знаю точно що не хочу бути поряд вас тому тікатиму далі Не варто було плювати мені в душу я ж рахую вже в котрий раз Від ваших атак псиних закалився давно чому ж у мене сказ? Скільки слів не сказаних вами напевно не варто лишити позаду Це мій вислів думок надкусані юзані плутані шукайте розраду Мені прикро але не прикрити задану вами шкоду Не мізантроп чому моє обличчя опущене тут в воду Вже вкотре тікаю чекаю махаю лякаю вас дурні Просто хочу забути пірнути окутий в дні пасмурні Не винен мій світо погляд в тому що від вас я відсталий Я кричу! зризаючі голосові зв*язкі для того щоби ви відстали Поради не потрібні мені лице залите дощем Совість прогризає дорогу собі в світ через ваші дешеві кішені
ПРиспів Я не такий як ви- просто відлюдник Чому тут світ тоне -дурні є люди Проте далі доводиться- тонути в буднях Але щастя вимірюй- ти не по днях
2.Заспокоївся просто напевно та все ж нажаль ні Це ви такі дурні! люди але чомусь на добро є жадні Кривлю лицем немов блазень клоунада маскована Ви хочете відкриті душі в той час лишаєтесь сковані Де ті дні погяди людські вами даровані не жарт це Все більше терплю але шелестить тут дитяче серце Сенсу немає лиш одинокі обличчя є в просторі Пропонуйте далі але я відмовлюсь скажу вам просто ні
ПРиспів Я не такий як ви- просто відлюдник Чому тут світ тоне -дурні є люди Проте далі доводиться- тонути в буднях Але щастя вимірюй- ти не по днях