Безкінечні бої.Нескінченні хвилини.Незлічені втрати Назавжди у думках.Не проходила кров.Не проходили кулі. Лиш мінялись тіла у червоних ровах...Їм шукати Б миру, їм би щастя шукати.Розгинати сутулі Зміцнілі спини, а не в полі смерть уникати. Їм би серцем кохати...Всі світанки напам'ять З страхом в'їлися в очі,кожні очі у страти, Кожні страти в життя,а воно лиш у груди ранить Бо не ма забуття...Бо не має вже більше спокійного Ранку, приємної ночі й звичайного сну. Бо немає нічого,немає, немає..!Лиш покійного Сльози в найщасливішу в світі весну... Люди плачуть у свято.Люди палять свічки на вікні. Вони дякують небу і богу і долі. Вони знають що поки що тут не одні. І на мить замовчавши дякують долі. Вони вставши змовчать, затамують дихання. І вшанують пам'ять загиблих в війні. Бо це буде хвилина. хвилина мовчання. Бо це будуть секунди сумні.