Десь за горою вже сонце тихенько зайшло, День відійшов, вечір прийшов. Роси спадають на трави, і ночі крило Торкнулось вій, в сон забрело. Та не вкраде ця ніч з думок моїх Той голос, ті вуста, Ті очі, що давно у пам’яті беріг.
Приспів: Бо в сні відлітаю до того раю, Де тебе знайшов, де тебе я шукаю, Де біля тебе я мовчу і жадаю, Бо тебе я кохаю. В долі питаю, бо сам не знаю, Чом так нишком в вічі тобі заглядаю, Та що ж робити, коли сон мій зникає, Лише сонце засяє.
Ніч заховала від мене краплинку тепла, Проміння світло, дарунок сонця. Та не забрати любові, що вічно жива, В моїй оселі, в моєму серці. І не вкраде ця ніч з думок моїх Той голос, ті вуста, Ті очі, що давно у пам’яті беріг.