Ми будемо пам'ятати кров солдатів, сльози матері, І як боролись за життя... ми будемо памятати... І за свою свободу потрібно воювати, Як будувати свою долю, ми будемо памятати.
Як нищила людей, мільйони саджала за грати "найсправедливіша" наша комуністична влада, І хай тим дітям розкажуть потім червоні солдати За що вони у малих відібрали тата.
Чому народ славить ката, брат стріляє в брата? Чому любов до Батьківщини називають зрадою? Єдина нагорода - страта, пора помирати, І де могили тих героїв, ніхто не буде знати.
НАвіщо силою забрали в нас мир та тишу, Вони забрали нашу їжу, але ми вижили, Полум'я палить будинки, людей надворі знищать, А ті, кого залишили, стануть тихіше ніж миші,
І душі покидають тіло, летять все вище, Посмертні реквіеми замінять все інше, вірші, Живих все менше, все менше буде тих, хто вижив, І для того, щоб з нами такого не сталося більше -
Ми будемо пам'ятати кров солдатів, сльози матері, І як боролись за життя... ми будемо памятати... І за свою свободу потрібно воювати, Як будувати свою долю, ми будемо памятати.