ти не в тому напрямку проповз милю, плач! я мастак по стилю, бач? так густо стелю, а ти як розпилювач, нагостри вуха я тебе піддам тортурам, змолочу як злаки враз і дам корм курам,
знаю я поперек горла, ви ледь не пелікани, я би кинув це, але в мене дебелі фани, я розриваю ваші мізки - вздовж і по швах, розповсюджую бруд вулиць мов підошва,
слідом за кожним складом тебе пронизує біль, син, коли дочитую куплет завжди поблизу є гільзи, я до власних зірок бреду крізь терни й дим, але у надрах розуму безліч резервних рим,
я отримав усе, але не зазнав і втрати, далі так швидко росту наче ковтав нітрати, у нас кожен діалог як бартер мін, язик як віяло у сутичці як Баттербін,
і ще один MC надміру вдихав гелій, апофегми в'ють кубла по центру цитаделі, навіть назад це у майбутнє я б ступив у ролі Марті, я схиблений, а отже кожному Холмсу - Моріарті,
ми не поділим хостінг-простір, марно жбурляти зі злості кості, чеши потилицю як то при корості, бо втім, все одно одному з нас дамо на роздріб кості