Так, я навчилась дихати сама Намагаючись зробити пам’ять льодом. Так, я непідступна стіна, Хтозна може ми ще заспіваєм разом. Відпрацьовую колір неба, Відриваю пелюстки від себе. Ніжність саме та мережа, Що поєднує вдале і частину тебе.
Візьми, візьми... Ааа... Ааєє! Де твоя гордість? Мені бракує слів! Мені бракує волі! Мені бракує слів! Ааа...
Відносне сьогодні вже не лякає. Я втретє не змогла і відпустила. Четвертого не буде, знов спочатку? Знов спочатку, все з початку знов. Віддай, єєєєєєєє дай...