Небувалими шляхами йти. Йти, доки тримають ноги. Розсилати по дорозі усмішки: Безумовні й наскрізь білі. Сонце день цілує, Зранку світ теплом годує, Поринає у безодню течії, Обіймає вітром, Відкриває двері в новий день як...
День як день... Ніч. Я відкриваю очі в день, Як день. Ніч... Я закриваю очі... Завжди на крок попереду, Свіжі думки даровані небом, - Надзвичайне посилилось назавжди в мені І пускає корні. Разом ми стали променем, Разом ми йдемо сходами вгору. Напоїли очі світлом, ми – є вільними, Ми – є діти сонця !!! Кожен – обраний із нас !!!
Різні барви у напій „Шедевр”, Він складається з насіння. Намастити своє тіло вчинками, - Це – неординарне вміння: Бігти з вітром в хмари, Бути променем наснаги, Розкривати привиди-листи, Друкувати знімки, Поновити доступ на „шляхи-мости”,бо
Призвані бути на зв’язку. Призвані відпустити минуле. Ми поповнили рахунок, поновили світ, Розв’язали руки !!! Насипи з квітів на землі, „Зараз” вдягло спідницю із сили. Настав час зробити вибір раз і назавжди, Вирішальний вибір... Від нас залежить хто ми є. Прийми і далі йди. Не опирайся тому, що дається... Радій, що можеш йти. Встигни зашити там, де порветься... Є – шлях, є – час, є – ти і все це світом зветься.