Он лава гаряча, Що вирвалась щойно на волю... на волю... Я більше не плачу І не жаліюсь на долю На долю на долю на долю на долю Але ті слова надовго в пам’яті Ті слова навіки там Кому потрібні всі страждання ті Волі дай нарешті нам
Волі, дай волі Бо годі з мене болю Знаєш, годі з мене болю
Під вечір під тихий Я вийду і буду молитись За тебе Хай горе і лихо Тебе оминають, женуть хай Від мене
Але чогось не вистачає мені Чогочогочогочого не дістає мені Чогочогочогочого не дістає мені Чогочогочогочогочого не дістає мені Я знаю – поверни мені мій біль Ти просто... Поверни... Мені... Мій... Біль...