1куплет: Я не забуду прос вій клас, про своїх друзяків, Я не забуду про історії, драми і ті драки, Які спіткали нас на нашому шляху життя Які ми не забудем, і збережемо до кінця. Я пам’ятаю, оцей наш перший клас, Як ми побачили школу, і всі заплакали враз, Мов ні, я не хочу, тут всі чужі, Але батьки казали, що все добре, мовчи, Бо це твій другий дім, тебе тут будуть вчити, Як правильно писати, читати і дружити. А я тихенько слухав, і сльози витирав, і щоб ніхто не бачив, рукою прикривав. Приспів: Тепер наші дороги розійшлись із купи, Я знаю що ми дружби ніколи незагубим, Бо ми є однокласники, і я є біля вас, Девятий – А найкращий, не забувай наш клас. 2куплет: Дякую всім вчителям, і рідній нашій школі, За наше виховання, пробачте за ті болі, Які ми спричинили вам, подумом чи ділом, Ми все це не на зло, бо ми були ще діти. І хоч ми недолюблювали ваше розуміння, Та знали що на світі є та сила притяжіння, Куди б ми не тікали, і де б ми не ховались, Ми мусіли вас слухати, і завжди повертались. Ми дякуєм за ваше розуміння, за старання, За те що нас не кинули, тримали виховання. За те що нам прощали все, і не тримали зуб, Бо ми без вас не знали б всього, і дали б вже дуб. Приспів: Тепер наші дороги розійшлись із купи, Я знаю що ми дружби ніколи незагубим, Бо ми є однокласники, і я є біля вас, Дев’ятий – А найкращий, не забувай наш клас. 3куплет: А третій цей куплет я посвятив керівнику, І тим з ким вчились разом, до цього кінця року. І я згадав як було добре нам разом дуріти, І кожній наші витівці радіти, і радіти. Для нас був кожен день, який сиділи в школі, Наповнений пригодами, бо ми були на волі. Хоч нас критикували, казали ми бездари, Але ми свою дружбою, ці вади подолали. Прошу пробачення у всіх кому зробив я больно, Я залишаю вас, пробачте за ці роки в школі. І я надіюсь зустрічатись будем часто, А не розлетимося як машина на запчасті. Приспів: Тепер наші дороги розійшлись із купи, Я знаю що ми дружби ніколи незагубим, Бо ми є однокласники, і я є біля вас, Дев’ятий – А найкращий, не забувай наш клас.