Ezio_Bugmaker - Атмосфера сталкеров | Текст песни

• Тексты песен
• Ezio_Bugmaker
• Атмосфера сталкеров

Ніч, Зона. Група сталкерів разом з новачками сідять біля костру, гріються, кожен думає про своє. Свободовець і долговець, які випадково забредли сюди, сидять по різні боки вогнища. Свободівець весело дивиться на зорі нічної Зони, долговець же пилить його поглядом, немов сподівається все ж вбити хоча б так, бо сталкера не дозволили їм відкрити вогонь один по одному. Десь далеко чутно всіляку живність. Одним словом: Зона.

- Така, значить, доля. Нічого не попишеш. Ні, від долі точно нікуди не втечеш. Що написано - так воно і буде.
- Пояснив би мені кто, чому тут люди стріляють у людей! Тут живим лишитися і так важко! А вони без кінця сруться.
- Чого знудилися, мужики? Усе, музична пауза!

- А ковбасу та батон зараз, прямо скажемо, гівняні почали робити.

- И почему среди сталкеров совсем нету женщин? Это же только представить - амазонки... Эх...

- Ех. Душевно зіграно.
- Оце майстер! Молодця!
- Оце пити до біса хочеться... Квасу би зараз холодного... Такого! Щоб - Ух! - аж у ніс шибало!
- Ой, файно! Потім якось і ще заграєш!
- Мастер!
- Ой, брати, чого це, питається, я на гітарі грати не навчився? Та того, що ліньки було насправді. :)
- ХАХАХАХА
- Ось таке вам як?

- Файно.
- Прикольно.
- Ты где играть учился, чувак?
- Добре граєш. Навіть дуже.

- Значить, анекдот! Пропав, якось, один долговець. Мав прийти зранку, а немає. Чекають його товариші, турбуються. Ну врешті прибігає. Вони до нього і давай роспитувати: \"Что случилось? Ты куда пропал?\" А він їм каже: \"Да вы понимаете, ребята? Решил я сутра тварей в округе помочить. Как обычно: перемочил два десятка кровососов, ну пяток бюреров, три отряда слепых псов извёл под корень, а зомби так и вообще не считал.\" \"Ну это понятно, это мы все так можем. Ну а что же случилось?\" \"Так это, захожу я в палатку и забыл, что там зеркало висит. Смотрю - а там кто-то такой крутой, что даже мне с ним не справиться. Ну, в общем, ребята, потом пришлось штаны застирывать.\"
*Дикий сміх сталкерів*
- Хаахахаха! Оце, чувак, ти нагнув, нормально!
- Слушай, завязывал бы ты хохмить. Задолбал уже.
- Хахахахахихихихихихи! Ну ты дал!

- Ех. От завжди б така пруха була б... Мммм... Це якщо прикинути... Так... Угу... Точно... Ще три-чотири таких походи, та якщо і ще хабар не гірший, і все! І пішла та Зона під три чорти!

- Ох, як неохота за хабаром сьогодні плестися... Дома б опинитися, на гамачку, та ще й з книжкою класною, розумною.

- Огого! Здається, я знову мозолі натер!

-Зав'язуй грати, добре?
- Ні, а місцина ця все одно кайфова. Ніде такої більше немає.
- Вот такое знает кто? Поймали наёмники сталкера. Подошли к колодцу, окунули его головой вниз по пояс. Через минуту вынули и спрашивают: \"Артефакты, бабло есть?\" Он им: \"Нету\". Ну они его ещё раз. Достали, спрашивают: \"Артефакты, бабло есть?\" \"Да нету!\" Опять окунули и опять спрашивают: \"Артефакты, бабло есть?\" Ну тот и не выдержал: \"Блин, вы или опускайте глубже или держите дольше - дно мутное, нихрена не видно!\"
*Сталкера заливаються сміхом*
- Да ну, не смішно ж зовсім. А новішого чогось немає?
- Хаха! Хлопці, я зараз лусну!
-Возвращается опытный сталкер к своему джипу. Тут раз: рядом контролёр ошивается. Сталкер ему: \"Пошёл вон, пока цел!\" Контролёр обиделся: \"Ну, ты сдурел, что-ли? Нужна мне твоя развалюха сто лет!\" А сталкер своё гнет: \"Я сказал вали! Угнать, скажем, не угонишь, а вот нацарапать какую-нибудь похабень с тебя станет.\"
*Сталкера зігнулись в три погибелі, задихаючись від сміху, долговець знову не враженний\"
- Нормально!
- Хахахаххехехех! Ну ти дав!

- Концентрати. Концентрати суцільні. А вдома, ввечері як було: приходиш і баба домашнього на стіл. Гарячого! Ех.

- І пожерти чогось хорошего, та немає ж...

- Якби я... Солдатів цих кінчених... Було, весь прибуток за місяць відібрали. Тварюки! На що взагалі жити, якщо такі розклади пішли? Сидять паскуди по своїм паскудських блокпостах. І нашим горбом до раю в'їжджають.

- Треба було таки ще банку тушонки взяти. Криш би не зірвав. А так щось малуватий запас виходить.
- Ой, люди, Господи! Що за створіння? Гірші за звірів, їй Богу! Навіть тут! Тут дупу одне одному щохвилини крити треба, а вони все чубляться та чубляться. Нє, я не розумію.

- Та досить вже! Набридло!

- Нє, хто як, а я хочу додому. В гори, на полонину! Там клімат для здоров'я корисний! А тут же ж, Господи ти Боже мій, очі б мої їх не бачили, долговці, бандюки, звірина тупа!
*Долговець з ненавистю коситься на свободівця, тримаючи себе в руках*

- Ех, шиночки би зараз свіженької, копченої, та і з чорним хлібцем свіжим, з часничком та під чарочку...

- Настрій - гірше не буває. І гадство навкруги суцільне. Лише мокрого снігу для повного щастя не вистачає.

- Ех, не той вже хабар пішов, не той... Може, зав'язувати пора?

- Значить, каже новий руський знайомому сталкеру: \"Це, слышишь, Золотую Рыбку мне подгони. А? Ну, бабла тебе подкину сколько скажешь. А то шо за дела: у пацанов у всех в натуре есть, а один я как лох.\" А сталкер розгубився: \" Та цей же... Та цей же артефакт радіоактивний!\" Новий руський: \"Не, ну харе гнать! Артефакт-шмартефакт! Я ж его не в трусы положу! Я его, как полагается: на цепуру желтявую, шобы всё как у людей.\"
- *Зіває* І

Ezio_Bugmaker еще тексты