Усе не так, і вже не стане краще, А ранок знов лишить напризволяще Усі слова, усі днмки та мрії, Та день-у-день давно скасовані події. І день-у-день одні й ті самі люди, Давно відомо всім, що було,що буде. Ти не не втечеш, бо це - твоя реальність, То назавжди, то назавжди...
І нічого не змінити- все записано на плівку, Кожен день одне й те саме, Мов заїзжена платівка. Засипати, прокидатись І боятись здогадатись Що це все з тобою Вже колись було!
Знов і знов, знов одне й те саме, Новий крок До забуття... Знову хтось Малює на єкрані Кожен кадр Твого життя.
Усі пішли, й нема кого спитати, Де взяти сили коло розірвати. Жорстокий світ, нічого не подієш, Та десь на дні живе поранена надія, Що прийде час, коли все стане краще, І ці слова звучатимуть інакше, І твої сни повернуться додому... Та все не так, та все не так!