Fausttophel - 5. Думи | Текст песни

• Тексты песен
• Fausttophel
• 5. Думи

Я намалював тебе у полум ї
З гиблих мрій,з загублених надій
Твої очі таємниці промені
Твоя постать закликає Ніч
Крижана і наче Зима лагідна
Непомітна...скорботний біль...
Посмішкою кличешь божевільною
Бачишь як на День лягає пил
Хто пізнає чому шлях був обраний
Знаєшь Світло ти до Темряви ідешь
Ти народжуєшься разом з Місяцем
На світанку знов вітаєшь Смерть
І сама ти є Безодня моя власная
Чи з Безодні твоєї лунає стогін , сміх…
То з моїх очей мов Ніч у мене ж крадешься
То на серці нерозтане сніг...

Думи моi чорнii, вiтер, ночi несуть менi,
Бiль i щастя дарують менi,
Думи – крила моi.

Зоряний шопiт нечутного вiтру,
Кличе мене у сутiнки тайни,
Я вiдчуваю як очи, бачать бiльше нiж можна побачить!
Думи моi!

Думи моi болiснi, квiтне нiч наче полумья,
Там де зорi мов очи, там де очи мов зорi.

Fausttophel еще тексты