Музыка: Погорелов Алексей Слова: Лавринович Владимир [ http://stihi.ru/2009/10/20/794 ] Исполнение: Лавринович Владимир Бэк-вокал: Панченко Юлия Запись: 06.08.2009
Ми намагаємось звільнитись від тяжких думок, Ми наперед не бачимо, але вже робим крок, До зірок разом тягнемо долоні, Одну за однією рахуєм крапельки солоні. Я у полоні, я свій розум загубив, Я не знаю, щоб без тебе я робив. Неймовірний вихор барвистих почуттів Моє тіло вже всеціло хутко охопив. Без твоїх очей я недоспав ночей, Я не відчував необхідності речей, Я перебував у своєму світі, Я у майбутнє зазирав, шукав щасливі миті І збагнув, що з тобою мені не багато треба: Свіже повітря, промінь сонця, блакитний клаптик неба – Ось потреба, ось моє-твоє життя, Ці стосунки поведуть мене у забуття. Я знайду тобі дивовижні квіти, Я радітиму з тобою, як радіють діти, Я звільнюсь від всього, що мене спиняє І всім розповім, нехай це кожен знає – Я тебе кохаю! Я тебе кохаю! З кожним дотиком до тебе вище я злітаю, Я злітаю, не зважаю на малі проблеми, Я мікро механізм великої системи, У якій звичайно ми працюєм поруч, Якщо зліва ти, то я, звісно, праворуч. Голіруч ми щастя своє зможем збудувати, Треба, як то кажуть, тільки трішки зачекати. Час минає, йде, а я лише з тобою Намагаюсь зіроньку дістать з неба рукою, Підіймаюсь вгору, наче повітряна куля, Від любові до тебе, моя мила Юля…