Я шукав, де мій ідеал, та дарма, лиш згаяв час. І розтанув сніг не раз, зрозумів, це лиш уяви жарт!
Накладаю шви на рани, залишені тобою. Незабуті слова руйнують спокій знову!
Ламкими думками шукаю шлях до своїх мрій. Хапаю руками повітря лиш слід. Нас не чекає нічого там, Де моляться люди чужим богам. Ми віримо сліпо, що буде ще шанс.
Без ідей - всі лиш раби, у пітьмі існуємо ми. Слова, що сказані тепер, лиш з роками отримають сенс.
Накладаю шви на рани, залишені тобою. Незабуті слова руйнують спокій знову!
Ламкими думками шукаю шлях до своїх мрій. Хапаю руками повітря лиш слід. Нас не чекає нічого там, Де моляться люди чужим богам. Ми віримо сліпо, що буде ще шанс.