Ти так любила вечірній Львів Від ранку до ранку шалено літати А я божеволів ховався і млів Простіше не знати з ким ти, ніж ділити й вмирати… Тут пилом припали всі твої вазони і я почорнів від твоїх орхідей..
прийди - осінь, прийди забери - мене в свої холодні обійми прийди, осінь моя, прийди я жити… я жити без неї не вільний…
Ти так любила вечірній Львів, І так не любила до когось звикати, Без грубих рубців і болючих слідів Іти й не лишати, іти й не питати… І декілька спільних світлин на стіні Я й досі не знаю що з ними робити…
осінній багрянець річками повз нас ти глибше заглянь в мої випиті очі і лився між вулиць самотній романс і Львів забирав усі сльозі дівочі…