Fourlines - В Паутине | Текст песни

• Тексты песен
• Fourlines
• В Паутине

Теперь так модно стало тупо за глаза врать
Не разобрать! И если так, то объясни кто прав,
Кто к черту здесь прав??
Я больше просто не хочу дышать в такт
Ведь сплошь и рядом провокаторы...
Я выбиваю дверь с петлями, нет сил терпеть!
Мне нужен совет только где вы теперь?
Рассудок тает, cнова моно сменяет стерео
Здесь здравый смысл походит на истерику...

Wassup!!! Расставит время на свои места.
Оставь всех тех, кто невпопад и кто в ином астрале.
И знай! Нас там не ждут, но вопреки всем уставам представь
Будто однажды все же мы покинем зазеркалье!
Вольно! Войны сознаний стаи выльют в агонию
После огонь оставит след на век на грубых ладонях
Что было до них? То никто никогда и не вспомнит
А обрести покой в душе - награда самым достойным!

В фарше из фраз тупых в сердцах мы тщетно ищем алмазы
Где вы теперь горе-критики, где вы теперь?
Настало время высказать друг другу все и сразу
Нет сил терпеть, стереть мир... etc!!
Наспотыкались, блять, так дайте ж отдышаться!
Не разобрать там. Куда идти, кого ждать??
Даже в безвыходе судьба дарует шансы нам…

Я не такой с вами не по пути
Истина далеко, истину не найти
Приснись мне рай мы здесь умираем
Просто душа наполовину в паутине...

Я не такой с вами не по пути
Истина далеко, истину не найти
Приснись мне рай мы здесь умираем
Просто душа наполовину в паутине

= Психолирика =

Доки тоє триматиме мене у спогадах?
Спокій в мою хвору… бо… я бачив що на звороті є!
Доки? Кроки по дроті, смута, скрізь одні роботи.
Боти! Стоп! Достатньо!

Зміна тем…. Те, що звище йде…
День як день, та чому мене немає в ньому?
Бліда мішень , та все мимо, сором! сором!
Не треба слів, достатньо жестів.
Кажу не треба слів, достатньо жестів!
Велика честь - то є бути почутим кимось!
Бліда мішень, та все мимо, мимо, мимо…

Та чому мене укотре знову тягне до неволі?
Я не розумію що буде далі і що зі мною?!

Хаос в моїх словах. Досить!
Хаос в моїх думках!
Мовчать в один такий спосіб.
Мов чат для фриків, все досить!

Хто дійові особи, у який їх вибрали спосіб?
І хто доносить шепіт тих, кого немає зовсім?
То мізки зносить БЄуМ!! Я відчуваю досі
З усіх «Авось…?» є найціннішим тіки досвід.
Доки тоє триматиме мене у спокої?
Спогад в мою хвору… бо… я бачив що на звороті є!
Доки? Кроки по дроті, смута, скрізь одні роботи.
Боти! Стоп! Достатньо! Досить!

Fourlines еще тексты