Люди казали,- не плач, вибивай клином клин! Пробувала! Пуд солі з\"іла! Тебе не виженеш геть нічим!
Люди казали,- мине! Всьому радій навкруг! Де не гляди - Усюди - ти! - В мене тепер є уявний друг.
У нього очі -ах- твої, І усмішка - ах- твоя, Щоб збавить тебе від гикавки, Я іншим кличу його ім\"ям..
Аркадій! Сонцем не випалиш, не змиєш дощем! В дублікаті первинність не повториться уже! Ах, Аркадій! Як перед сном роздягнусь, подивись! Скільки стадій ми божевілля пройшли удвох колись!
Люди казали, - радій - нове життя в вікно стучить! Я - відкривать, Щастя вітать! А там Аркадій мій знов стоїть!
Люди казали - лікар збавить мене прокази.. Я йому знов все про любов, А він не торопа джазу!
Аркадій! Сонцем не випалиш, не змиєш дощем! В дублікаті первинність не повториться уже! Ах, Аркадій! Як перед сном роздягнусь, подивись! Скільки стадій ми божевілля пройшли удвох колись