(1 куплет) Білі гардини моєї палати давлять щільніше ніж тюремні грати Відкриті вікна на стінах малювала та рухи зникли не бігла не літала
(Приспів) Не пробачай мене не пробачай і не пускай в своє життя навіщо, так само все буде не відпускай любов хай залишається в спотворених серцях Як жаль, що не титани ми, а люди.
(2 куплет) Розбите сонце, порізалось об камені визнаємо це за іграшки дзеркальні два кухлі поруч і твої речі в шафі на ешафоті стою і риму на фіг.