Віддай мені мене живого, Напитись дай хмільних степів, Широких, вічних і вологих, Дай жити так, як я хотів...
Врятуй мене своїм прокльоном, Зціли отрутою всі рани, Жени подалі вовком сіролобим Туди, де вітер, воля і кургани…
...Я не забуду ніколи Твої очі та плечі... ...Дотик губ бузинових… Твою душу лелечу... І нехай доспіває Тобі за мене далечінь Про мій шлях, що триває І тече в Безкінечність...
Залий мій слід молоками відрази, В чужих обіймах загаси вогонь, Сховай під обладунком зради Надію, віру та любов...
Відчуй грозу, що слинить небо, Цілує очі жовтими губами І в серце влизує молебен Про те, як вітер бавиться з гілками...
...Я не забуду ніколи Твої очі та плечі... ...Дотик губ бузинових… Твою душу лелечу... І нехай доспіває Тобі за мене далечінь Про мій шлях, що триває І тече в Безкінечність...
Віддай мені мене живого, Напитись дай хмільних степів, Широких, вічних і вологих, Дай жити так, як я хотів...