"Твої замети" (..я не боявсь програти, адже програє лиш той, хто не вміє цінувати...")
1. Зима впала на землю білим покривалом. Те чого завжди було удосталь, умить стало мало, Мало дотиків, тепла, обіймів, Так ніби хтось інший зайняв головну роль в твоєму фільмі,
Ніби це кінець. Ніби й не було нічого, І той сніг кружляючи падав нам під ноги, Я мовчав.. намагався зрозуміти. Куди поділась ти.. куди зникло моє літо..
І ті слова, ті спогади і дні, Я хотів дізнатись правду тонучи в брехні, за бортом ілюзій, де реальність відкриває очі, вечір тихо наступав, справа йшла до ночі,
мовчання телефону, я знаю, що це значить. Ти не хоч, тоді й я.. тебе не хочу бачить.. та колись ти пожалкуєш, або ж пожалкую я, та зараз просто йди.. й забудь моє імя..
----- приспів----
2. Сніг падав.. продовжувалась далі новорічна казка. На обличчі посмішка, і ніхто не здогадається, що це всього то маска, Це не хеппі енд, а лиш кінець, головний герой давно чекай цієї миті, Набридло грати роль в сюжеті, де почуття живуть, але всі надії вбиті,
Де постійно все не так і усі твої замети, Дарували лише холод, тримай мої куплети, Від любові до ненависті, на відстані у щастя. Ти зробила з цього гру, тримаючи козирні масті
Але це пусте, ніколи не боявсь програти, адже програє лиш той, хто не вміє цінувати, у пустій кімнаті поволі всі думки виводжу на папері.. якщо все ж пішла.. то не треба повертатись й не забудь за собою зачинити двері.. (зачинити двері)
Я тебе люблю.. але якщо ідеш.. не забувай зачиняти двері… Хоча власне я їх і сам зачиню, тому давай там.. удачки..
приспів - І коли ти підеш - я не стану робити драму, Просто ще раз усвідомлю гіркоту обману, Не благатиму лишитись, не триматиму за руки. Просто чітко поясню - пішла ти нахуй сука!..