Gjallarhorn - Гниюча душа (bonus track) | Текст песни

• Тексты песен
• Gjallarhorn
• Гниюча душа (bonus track)

Де болота ведуть свої тихі розмови,
Де у мороку сплять віковічні ліси
Ще можна почути пісні часоплину,
Які древогради крізь сон пронесли

У димці ховаються часу примари
Прозорі, холодні, але ще живі
Прозорі, бо чаша із напоєм слави
Порожня стоїть, де ростуть буйні трави
Холодні, бо полум'я дике, яскраве
Не гріє їм душі у вічній імлі

Невже славним предкам – довічная доля
Блукати у хитросплетінні гілок?
Невже гідним слави – життя марнувати,
Вбираючи успіх нікчемних думок?

А спів все лунає із мороку лісу:
"Хто гідність продав – того вже не зцілить"
Душевне гниття зупиняти не варто
Хто гнити почав – тому краще ізгнить

А спів все лунає із мороку лісу:
"Хто гідність продав – того вже не зцілить"
Душевне гниття зупиняти не варто,
Плекати надії на зцілення марно,
Гниюча душа – то не небо безхмарне –
Як почала гнити – то краще їй згнить!