ГіМН СТРИБОГУ Над горами темрява й спалахи заграви, Грім гремить і буривій там співають слави Позбиралися вітри й хмари позтулялись Сам Стрибог гряде сюди, мороки злякались
Блискавиці в висоті небо борознили Громовиці вогнекрилі треби приносили Перед величчю його все лихе жахнулось Поховалось хто куди а ж земля здригнулась
Закипіли всі моря, в верх підняли хвилі Шану свою віддають цій нестримній силі Вже вклоняються ліси й трави похилились Перші велетні стихій в просторі з`явились ПР Слався дід вітрів Стрибоже Все для змін руйнуєш ти Знищиш вскорі все негоже Смерчем-зла знеси мости Викорчовуєш з корінням Те що більше не росте Тож нехай же твоя воля У Словянах проросте