Про походження пісні відомо небагато. Мелодія, написана анонімним композитором XVI століття, стала основою для численних варіацій. Написання тексту балади часто приписують англійському королю Генріху VIII, який нібито адресував ці вірші своїй коханій, імовірно Анні Болейн, що стала другою дружиною Генріха. Вона не піддалася спробам короля спокусити її, і ця відмова відображена в словах пісні. Однак також є думка, що пісня відноситься до періоду правління Єлизавети, оскільки італійський стиль композиції, в якому вона написана, потрапив до Англії лише після смерті короля. Вперше текст «Грінслівс» був опублікований в 1566 році в Лондоні в збірнику «Приємні сонети та історії», який був перевиданий під назвою «Жменя приємних насолод» в 1584 році. Цей варіант, що дійшов до наших днів, включає 18 чотиривіршів і рефрен, однак звичайно прийнято вважати, що лише чотири чотиривірші і рефрен є первісними. Усього ж існує величезна кількість куплетів (за деякими оцінками до 1800), що обігрують ту саму тему - нарікання автора на кохану, що покинула його не зважаючи на всі його старання. Назва пісні відображає прізвисько невірної коханої, до якої звертається автор. Вважається, що зелені рукави могли бути атрибутом одягу куртизанок в середньовічній Англії. В Кентерберійських оповіданнях зелений колір згадується як «колір легкості в коханні» , оскільки після «вільного кохання» на одязі дівчини залишалися плями від трави. Вислови green gown, to give girl a green gown — дати дівчині зелену сукню, означали — обнімати дівчину в траві.
1. Alas, my love, you do me wrong, To cast me off discourteously. For I have loved you well and long, Delighting in your company.
Chorus: Greensleeves was all my joy Greensleeves was my delight, Greensleeves was my heart of gold, And who but my lady greensleeves.
2. Alas, my love, that you should own A heart of wanton vanity, So must I meditate alone Upon your insincerity. Chorus: 3. Your vows you've broken, like my heart, Oh, why did you so enrapture me? Now I remain in a world apart But my heart remains in captivity. Chorus:
4. If you intend thus to disdain, It does the more enrapture me, And even so, I still remain A lover in captivity. Chorus:
5. I have been ready at your hand, To grant whatever thou wouldst crave;, I have both wagered life and land, Your love and good-will for to have. Chorus:
6. Thou couldst desire no earthly thing, But still thou hadst it readily. Thy music still to play and sing; And yet thou wouldst not love me. Chorus:
7. I bought thee kerchiefs for thy head, That were wrought fine and gallantly; I kept thee at both board and bed, Which cost my purse well-favoredly. Chorus:
8. I bought thee petticoats of the best, The cloth so fine as it might be; I gave thee jewels for thy chest, And all this cost I spent on thee. Chorus:
9. Thy smock of silk, both fair and white, With gold embroidered gorgeously; Thy petticoat of sendal right, And these I bought thee gladly. Chorus: 10. My men were clothed all in green, And they did ever wait on thee; All this was gallant to be seen, And yet thou wouldst not love me. Chorus:
11. They set thee up, they took thee down, They served thee with humility; Thy foot might not once touch the ground, And yet thou wouldst not love me. Chorus:
12. 'Tis I will pray to God on high, That thou my constancy mayst see, And that yet once before I die, Thou wilt vouchsafe to love me. Chorus:
13. Ah, Greensleeves, now farewell, adieu, To God I pray to prosper thee, For I am still thy lover true, Come once again and love me. Chorus:
Deutsch 1.Daß du mich meidest, tut mir weh Und bringt mir Not und Herzeleid. Ich war so lang in deiner Näh Und kannte nichts als Seligkeit.
Refrain: Du warst mir all mein Licht, Du warst mein Freudenquell. Du, du, mein Herzensgut,