Я прожив усе своє життя в очікуванні кращого, Молоді роки і дні старості в очікуванні кращого. Я терпів, коли мене принижували, І перечікував, поки не ставало легше. Очікуючи, що я от-от почну жити, Я ледве животів, але витримував. Будучи неодруженим, я, ніби рибалка, Усе чекав на крупну рибу, Але ніхто не захотів стати мені рідною душею, І ніхто не спіймався на мій гачок.
В очікуванні кращого…
Я трохи був у профспілці, щоб жити краще, Платив які-ніякі податки, щоб жити трохи краще, Я працював до сьомого поту, мріючи про надбавку, А коли залишився без роботи, мріяв про вихідну допомогу. Я терпів роботу за наймом, сподіваючись, що ще стану сам босом, Я був взагалі ніким, і терпів це, В очікуванні дня, коли стану кимось.
В очікуванні кращого…
Постійно думати про краще означає даремно гаяти свій час. Так можна і померти, не дочекавшись кращого. Я прожив усе життя, очікуючи, що спатиму у своєму ліжку, Не знаю вже, із чим, не знаю вже, із ким, З дівчиною, з собакою, З мухою чи з богом.
Тепер я старий…
Тепер я добре розумію, Наскільки краще - Ворог хорошого.