В мгновенье лишь и мир наш уничтожен навсегда Сквозь ливни слёз мы из последних сил всё рвёмся в даль
Но ты не помнишь Что зрение дано тебе чтоб людей признавать Что голос дан тебе чтоб чувства им выражать Что этими руками можешь ты их обнять И оберегать
Песнь свою скорее ветру напой И пусть услышат все кто ещё живой её Ведь истина в сердце твоём и ты её нам открой И пускай вокруг все против тебя Поверь ведь эта сила дана тебе не зря Ведь она твоя - душа
Лише в мить і світ наш знищений вже назавжди, Крізь зливи сліз і ми з останніх сил все рвемся в далечінь
Але не пам'ятаєш
Що зір дано тобі щоб людей визнавати Що голос дан тобі щоб почуття виражати Що цими руками можеш ти їх обійняти І оберігати
Пісню свою скоріш вітру наспівай Нехай почують всі хто ще живий її Адже істина в серці твоєму і ти її нам відкрий І нехай навколо все проти тебе Повір адже ця сила дана тобі не дарма Адже вона твоя - душа