Прислав Вован в ВК подарок, Я аж їбло підзавалив, Открив, поглянув, зрозумів, І грусть на посмішку змінив.
Букєтік красний він прислав, І цим про шото намікав, Я поняв сразу, КРАСНИЙ МАК, Прислав мені не просто так.
Цвєток как всє, да не совсєм, Як квітка, інтєрєсєн всєм, Коли весь цвіт пообпадає, Бутон з зерном там виростає.
І вот тогда вилазит в бой, Отряд особий, боєвой, Прєград нє відіт прєд собой, Нарвав мішок і он гєрой.
Всі з них найкращі куховари, Но не с їдой себе связали, Коли зварилось все у них, Іглой по вєнє роблять \"шмиг\".
У них для щастя, ігла в вєну, А шприц мєнять ім нє по дєлу, Поєтому рєбяткі тє, Всєгда, вєздє на висотє.
Но почті всі із них больні, Хто Гепатит печьонкі дарить, Когось ВІЧуха вже кумарить, А деякі вдвойнє не раді.
Коли в больнічку вони йдуть, До ЛОРа точно не зайдуть, Врач-царь для них один існує, \"НАРКОЛОГ\"-їх інтєрісує.
Мене щас слухай і внікай, Ебош ти фєн, кури траву, Но помни вещь всєгда одну: «Із чорним дєло не імєй, іглой по вєнє ти нє бєй, ти уважай сєбя, свой род, Не будь в сім'ї своїй \"УРОД\"! Вот!